для Телекритики

Після сьогоднішньої публікації на Телекритиці про передачу "Книга.UA" мене запитують "що" я сказав і чому я сказав "те" або "не те", тож, я вирішив викласти це "інтерв'ю"

прокоментуйте, будь ласка, і як представник видавництва з боку
видавництва, і як книжковитй експерт:
1. в який бік, на вашу думку, змінилася направленість програми Книга Юей в новому сезоні й новому форматі?
Про зміну направленості говорити не має сенсу, адже це абсолютно інша програма. Стара лише назва.

2. яке Ваше враження від нових рубрик, від нового ведучого тощо?
Враження негативне, адже фактично програма перетворилася на рекламний ролик російських видавців, причому не всіх, а лише декількох. Але навіть в рекламуванні цього сегменту ринку, на мою думку, редактори та ведучій програми далі "штампів", що їм надають піарники замовників не йдуть. Новий ведучій - абсолютно невідома раніше людина ні в
українському літературному процесі, ні в вітчизняному книжковому бізнесі (можу про це говорити відповідально, адже майже з усіма з цієї "тусовки" доводиться спілкуватися). Українська тематика в програмі представлена дуже куцо і це виглядає як "операція прикриття" в спецслужбах. Щоб, якщо хтось, щось закине, то можна було сказати: "Так ми ж про українську книжку теж говоримо!" Крім того, вражає, що більша частина програми йде російською мовою. Щодня лише в Києві, я вже не кажу про всю Україну, відбувається купа навкололітературних подій і навіть це не знаходить свого відображення в програмі.

3. що втратили-набули з цією зміною: рядовий пересічний читач\глядач +
український книжковий ринок + український літературний процес?
Не знаю, тому не буду казати про рейтинг програми, але те, що вона не матиме свого глядача я впевнений.
Для українського літературного процесу або для книжкового ринку в такому вигляді, як вона є, програма не має жодного значення, адже ні того ні іншого вона не аналізує і не відслідковує.

4. чи намагалия з вами співпрацювати як з видавництвом або експертом представники Книги Юей в старому та новому форматі і в чому виявлялись такі намагання?
Раніше з редакторською групою Книги.Ю-Ей та особисто з Мариною Бондаренко доводилося досить часто зустрічатися під час різноманітних книжково-літературних подій, давати коментарі (не обов'язково для ефіру) та допомагати в організації інтерв'ю з письменниками. Було видно, що люди в середині "процесу", вони "в темі".
Зі мною особисто з нової редакторської групи ще ніхто не контактував, але на адресу видавництва приходив лист з пропозицією співпрацювати. Нажаль, вся ця співпраця, за версією творців програми, має зводитися до того, що видавництво за гроші матиме "можливість розміщення прямої/непрямої (product placement) реклами у програмі, глядачами якої є цільова аудиторія читачів книжок" (це пряма цитата з листа. Цільова аудиторія, за їх версією, не читачі, а, я так зрозумів, глядачі читачів...:). Отже, нам пропонують розміщувати "джинсу" на наші
книжки, а от мови про те, що книжка ще є продуктом культури і має інтелектуальну складову, жодним чином не йде. Мені здається, виробникам програми все одно про що робити програму: про ковбасу, ліки або автомобілі - аби гроші давали. Так, мабуть, і роблять російськи видавці, і назву програми рекомендую змінити на "Книга.РУ ін Ю-Ей", тільки мені не зрозуміло, чому вона повинна виходити на державному загальнонаціональному каналі за гроші платників податків.

Переможці отримають телефони Nokia

Nokia, яка Connecting People, виявляється оголосила літературний конкурс, і чомусь про це, можна сказати, забула сповістити навкололітературну громадськість. Чи то може піарники всесвітньовідомого коннектора не на ту цільову аудиторію спрямували свої зусилля (а значить, даремно отримують зарплату:). 
Отже, якщо Ви можете "настукати на клаві" реальну історійку про цікаві зустрічі, кумедні випадки, приємні несподіванки та небезпечні моменти, які трапляються у походах, то поспішайте це зробити до 22 жовтня, щоб встигнути її викласти на блозі Travel Story Lab. І якщо Ви маєте ще й хист до писання і зможете цю історійку розповісти цікаво, то організатори переможцям конкурсу обіцяють телефони Nokia.
А переможців буде два – одного визначає Ментор, а другого користувачі сайту. Ментором (інакше кажучі – куратором) Travel Story Lab організатори обрали Максима Кідрука, про якого на сайті забули написати, що він письменник, але вірно вказали "Мандрівник зі світовим досвідом".:) 
Наразі слідкуватимемо за поповненням блоґу Travel Story Lab цікавими історіями, а його дописувачам побажаємо успіху.

треба заборонити телефони

Коли я прочитав заголовок "Могильов хоче заблокувати сайт "ВКонтакте", то подумав, що то в мене температура. І вже досить висока – починається марення. Виявляється, що "такі да" – соціальну мережу хочуть заблокувати. Коментувати я це можу тільки так: нинішня влада в особі конкретного міністра боїться свого народу. Це вам не СБУ з одним блогером (яка виступила найкращим піарником для окремо взятого письменника, так Олеже?:), тут все серйозно прораховано, адже у випадку громадянських заворушень якраз соціальні мережі на нинішньому етапі виступлять найкращим комунікатором та організатором. Мобільний зв'язок легко блокується та й без зовнішньої допомоги сам "завалюється" при пікових навантаження, що вже довели перші дні Майдану, про ЗМІ можна взагалі не згадувати, а от інтернет, ще в часи Помаранчевої революції показав свою ефективність в організації мас.
З інтерв'ю Колесникова в "Дзеркалі тижня" ясно, що найближчим часом приводом до народного невдоволення буде не тільки підвищення тарифів на газ та іншу "комуналку", а й фактична ліквідація приватного підприємництва, як легального засобу бізнесу. В один момент у урядовців є бажання "взять к ногтю" три мільйони громадян. Активних громадян, якраз тих, хто й складає основу "середнього класу" (звісно, що з інтерполяцією до наших умов).
На мою думку, якраз прогнозування наслідків накладання цих "подразнень" для населення і викликає у "силовиків" бажання виконати команду "атсєкай" - не дати громадянам відчувати себе спільнотою і згадати заклик "Разом нас багато - нас не подолати!".
А при бажанні знайти привід щось заборонити завжди можна. Чому б не заборонити мобільні телефони, адже скільки народу через них матюкається? Не вірите? Я сам чув!

спроба №2

Колись спробував вести блог на ЖЖ. Вистачило терпіння та вільного часу на три чи чотири записи. Наразі не пам'ятаю ні назви екаунта ні пароля. Може з цим буде те саме?:)